Моніторинг інформаційного простору

Доброго дня, шановні колеги!

Що сталося за тиждень:

  1. Німецький аптекар заробив 50 мільйонів євро, підробляючи ліки від раку
  2. Супрун розповіла, де взяти безплатні ліки
  3. Медична реформа: Чи стануть лікарі заробляти «по-новому»?
  4. Охорона здоров’я в Ізраїлі: гроші ходять за пацієнтом
  5. Програма «Доступні ліки»: про що говорять цифри
  6. Комітети з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення та з питань охорони здоров’я заслухали звіт Міністерства охорони здоров’я про хід медичної реформи в Україні

 

Німецький аптекар заробив 50 мільйонів євро, підробляючи ліки від раку

У Німеччині суд засудив фармацевта до 12 років ув’язнення за те, що він розбавляв ліки від раку, аби фінансувати свій розкішний спосіб життя.

Про це повідомляє Associated Press.

У своїй постанові суд Ессена у п’ятницю визнав, що Петер С. провів маніпуляції із щонайменше 14 тисячами медикаментів, якість яких була значно понижена. Злочини відбулися у сусідньому Боттропі у період між 2012 та 2016 роками.

Прокурори звинуватили 48-річного чоловіка у завданні шкоди щонайменше 27 пацієнтам. Попередні дані стверджували, що потерпілих було значно більше.

 Підсудний нібито отримав понад 50 мільйонів євро шахрайським шляхом і використав гроші для будівництва вілли з великою водною гіркою.

Він був арештований в листопаді 2016 року, після того, як співробітники аптеки заявили про його дії.

Супрун розповіла, де взяти безплатні ліки

Уляна Супрун розповіла, де можна отримати придбані державним коштом ліки.

“Держава ці ліки закуповує за кошти платників податків. Отже, ви вже за них заплатили та ніхто не має права вимагати з вас гроші! Крім того, діють державні програми, які допомагають отримувати громадянам ліки”, – написала виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я у Facebook.

У медичних закладах

За кошти держбюджету ліки закуповують міжнародні організації для України, а потім ці препарати та вироби потрапляють до лікарень різних областей. Загалом можна отримати близько 500 різних препаратів та 700 медичних виробів, зокрема стенти, онкопрепарати, ліки проти гепатиту, онкореагенти, ліки для трансплантації. Дізнатися про ліки, які закуповує держава, та їхній розподіл в регіони можна на сайті Міністерства охорони здоров’я України.

1. Препарати від найпоширеніших хвороб

Їх можна отримати, лікуючись на стаціонарі. Цьогоріч лікарні першою чергою мають закуповувати лікарські засоби з Національного переліку, куди увійшли 427 речовин. Вони закуповуються кожним медичним закладом самостійно за кошти державного та місцевих бюджетів. За їх наявність відповідає безпосередньо місцева влада.

2. Вакцини

Вакцинація за календарем профілактичних щеплень – безплатна. Її можна зробити у сімейного лікаря або педіатра.

3. Тести, аналізи та дослідження у межах гарантованого пакета первинної медичної допомоги

Окрім безоплатного обслуговування у сімейного лікаря, терапевта або педіатра, можна зробити безоплатно швидкі тести на вагітність, ВІЛ, вірусні гепатити, загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, загальний аналіз сечі, глюкозу крові, загальний холестерин.

В аптеках

1. Ліки проти серцево-судинних захворювань, бронхіальної астми та діабету II типу

Їх можна отримати за програмою “Доступні ліки” у кожній третій аптеці України – безоплатно або за невелику доплату. Рецепт потрібно взяти у сімейного лікаря.

2. Препарати інсуліну

Рецепт на ці препарати потрібно взяти в ендокринолога за місцем проживання. Щодо аптеки, де можна отримати інсуліни за рецептом, необхідно запитати у медичному закладі або в обласних департаментів.

“Якщо ліки є в наявності, а в лікарні з якихось причин відмовляють у їх безоплатній видачі, напишіть заяву на ім’я головного лікаря або на місцеве управління/департамент охорони здоров’я. У заяві вкажіть діагноз із результатами аналізів або діагностики для підтвердження та необхідний препарат”, – додала Супрун.

 

Медична реформа: Чи стануть лікарі заробляти «по-новому»?

Від першого липня в Україні почали діяти нові правила у первинній медицині серед терапевтів, сімейних лікарів і педіатрів. Ці фахівці надають певний перелік медичних послуг, за які гарантовано платить держава. Для пацієнта вони безкоштовні, до того ж вперше таку допомогу можна отримати як у державній поліклініці, так і в приватній.

Про це йдеться в сюжеті інформаційно-аналітичного проекту «Перші про головне. Деталі» на телеканалі ZIK.

Договори із Нацслужбою здоров’я

Пані Наталя прийшла познайомитись із сімейним лікарем. Хоче змінити того, який був у звичайній поліклініці за місцем реєстрації.

«Нам незручно добиратися. Тому звернулася сюди, бо в цьому районі проживаю», – пояснює жінка.

Ярослав Пивовар – один із п’ятьох на всю Україну лікарів-підприємців, які працюють самі і уклали угоду із Нацслужбою здоров’я. Невдовзі він отримуватиме гроші за кожного пацієнта, який підпише з ним декларацію.

«За моїми розрахунками, це має бути вигідно», – твердить Ярослав.

Від першого липня в Україні почали діяти нові правила «на первинці» серед терапевтів, сімейних лікарів і педіатрів. Ці фахівці надають певний перелік медичних послуг, за які гарантовано платить держава. Для пацієнта вони безкоштовні. І вперше їх можна отримати як у державній поліклініці, так і в приватній. Для сімейного лікаря Ярослава Пивовара – це змога розширити свою практику.

«Коли я прийшов з інституту на швидку допомогу, здавалось, це найбільше, що можу бачити. Ще більше – це сімейна практика. Це діти, їх проблеми, розвиток, невідкладна допомога. У мене було багато дітей середнього віку, тепер отримаю і пенсіонерів», – каже Ярослав Пивовар.

Натомість головний лікар однієї з приватних столичних клінік Ірина Бикова розповідає: тривалий час із власником закладу вагалися, чи брати участь у медреформі. Вирішили спробувати і підписали договір із Нацслужбою здоров’я.

«Завдяки реформі ми можемо собі дозволити запросити у приватну клініку всіх. Ми ж не закриваємо свій бізнес і комерційну складову. Ми значно розширюємо коло людей, які можуть до нас прийти», – каже пані Ірина.

І це посприяє власникові клініки, який планує створити мережу своїх закладів.

Медики підрахували: якщо кількість нових пацієнтів сягне 20 тисяч – приблизно стільки мешканців в одному житловому комплексі – то щомісячний дохід буде чималий.

«Якщо рахувати по мінімальному коефіцієнту, що складає 370 гривень, то дохід складе близько мільйона в рік», – розповідає Ірина Бикова.

Проте не всі приватні заклади можуть виписувати лікарняні і рецепти для безплатних медикаментів за програмою «Доступні ліки». На сьогодні такого механізму остаточно ще не відпрацювали.

«Повністю цей механізм запрацює лише після того, як затвердять і сформують єдиний реєстр пацієнтів і запрацює електронний рецепт», – пояснює в. о. керівника відділу первинної медичної допомоги Департаменту охорони здоров’я Києва Оксана Надута-Скринник.

Однак, ви можете отримати медикаменти за програмою «Доступні ліки» в поліклініці за місцем проживання, навіть якщо уклали декларацію з іншим лікарем в іншому закладі. Що ж стосується лікарняного – то, як пояснили в департаменті – і «ФОПи», і приватні клініки можуть виписувати аркуші непрацездатності, якщо такий пункт зазначено в їхній ліцензії.

Тепер із Національною службою здоров’я договори уклав 161 медичний заклад. Серед них – 12 приватних. Гроші в усі клініки мають надійти в середині липня.є

Гроші підуть лише за тими пацієнтами, чиї заклади підписали договори з Національною службою здоров’я. Саме вона розподілятиме суми з державної скарбниці. У середині липня фінанси підуть у 161 медичний заклад. Чому ж решта не поспішає укладати угод і отримувати більше? Це журналісти ZIKу і поїхали дізнатися на Чернігівщину – один із регіонів-аутсайдерів із укладання договорів.

Там черги в амбулаторії містечка Козельці – звична річ.

«Раніше було простіше – прийшов, зайняв чергу, потрапив на прийом. А сьогодні якщо ти не зареєструвався, тебе не прийме лікар», – бідкаються місцеві мешканці.

Утім декларації із сімейними лікарями люди підписують. Проте комп’ютерів на всіх фахівців не вистачає, каже головний лікар амбулаторії.

«Ми не на 100% забезпечені ноутбуками, це по-перше. По-друге, ми не дуже й то поспішаємо туди», – каже головний лікар амбулаторії Інна Кондратьєва.

Мовляв, час до нового року ще є, мають встигнути, та й планують закупити більше комп’ютерів.

«Ось виділили нам кошти, ще закуповуємо три. Але ж виділив хто – голова районної адміністрації, а нам повинен допомагати МОЗ», – певна Кондратьєва.

Та це і є одним із найпоширеніших міфів серед медзакладів у сільській місцевості. У відомстві чітко пояснили: за медичні послуги гроші сплачує міністерство, а от решта – за місцевою владою.

«Дуже велику роль в змінах грають власники закладів – це місцева влада в більшості. Тому що саме громади є власниками закладів охорони здоров’я. Саме від неї залежить чи забезпечені лікарі комп’ютерами, принтерами, папером», – запевнив заступник в. о. міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

Тим часом у амбулаторії в Носівці інший клопіт – не вистачає лікарів. Сьогодні з чотирьох приймає лише терапевт Надія Ткаченко. На підвищену зарплатню жінка й не сподівається.

«Пацієнтів буде багато, але ж це зарплата не лікаря. Це зарплата водія чи медсестри», – каже терапевт Надія.

Головний лікар ж обіцяє підвищити платню, утім договору з Нацслужбою ще не підписав, бо заклад якраз переходить у статус комунального неприбуткового підприємства. Паралельно домовляється з місцевою владою, щоб допомагала.

Черги мусять зникнути

У МОЗі ж переконані: основне для головних лікарів –тісніше співпрацювати і вміти домовлятися. Адже тепер керівники лікарень мають ставати менеджерами свого закладу. А черги таки мають зникнути.

«Люди повинні розуміти, що вводиться нове правило і воно тепер буде основним – це те, що до лікаря не можна отак просто взяти і прийти. До нього треба записатись. Завжди є люди, які просто прийдуть. Але це буд виняток, а не правило. Сьогодні це правило і тому така жахлива ситуація з чергами», – пояснює Павло Ковтонюк.

І вкотре радить підписати декларацію з сімейним лікарем. Тим, хто цього ще не зробив – відмовити в наданні медичної допомоги не мають права. Поки що. Але від 2020-го пацієнтам без декларації зможуть надати лише екстрену та невідкладну поміч.

Джерело: zik.ua

 

Охорона здоров’я в Ізраїлі: гроші ходять за пацієнтом

В Ізраїлі електронну систему реєстрації запровадили недавно. Молодь підхопила новацію одразу, старшим людям довелося трохи повчитися. Для цього в поліклініках стояли молоді люди з планшетами, які при потребі допомагали освоїтися. Крім того, дитина до досягнення 18-ліття користується послугами разом із батьками, а після 14 років може перейти на самостійний акаунт. Більше про так звану «електронну лікарню» в Ізраїлі «МІСТО» дізнавалося від Алли Снурнікової, експерта з маркетингу організації інтегрованих рішень «ВВЕРХ».

У цьому сервісі людина може записатися до лікаря. В системі зберігаються всі результати аналізів. Через додаток можна спілкуватися з лікарем онлайн, отримати лікарняний та замовити рецепти. Пацієнт бачить, в якій аптеці, за якою адресою, за якою ціною і з якою знижкою купував ліки. Він може стежити, наскільки вони подорожчали. Також пацієнтові не треба йти до лікаря за продовженням рецепта – він посилає запит онлайн чи телефоном і отримує призначення в системі. Це зручно – не треба бігати по лікарях за рецептом і носити з собою купу папірців. Це економічно вигідно – не витрачається папір, час, електроенергія на друк того рецепта. При купівлі ліків за рецептом надається знижка, без нього треба платити повну вартість.

Виклик швидкої платний

В Україні люди звикли викликати швидку, як тільки щось десь закололо, заболіло, засвербіло. В Ізраїлі на виклик приїздять не лікарі, а фельдшери-парамедики, вони вирішують, везти пацієнта в лікарню чи ні. Якщо виклик не має ґрунтовних підстав, людина за нього платить близько 100 доларів. Пацієнта відвозять у лікарню; якщо там з’ясовується, що у нього нічого серйозного, він за це платить – і за відвідини лікарні, і за приїзд швидкої.

Якщо у людини висока температура, підозра на грип – вона телефонує до сервісу, але спілкується не з реєстратором викликів і записів до лікаря, а з більш фаховою медсестрою, що має, як правило, ступінь бакалавра. Вона опитує людину: які симптоми, загрози і чи є ризик для життя. Якщо ж стан некритичний – людина може попити ліки, збити температуру і прийти до лікаря, коли буде змога.

Як знати, чи є ризик?

Фахівець діагностує у телефонному режимі. Він ставить максимально точні питання, щоб визначитись, як слід діяти. Якщо це старша людина, у якої закололо в серці, вона не може розказати, що саме і як її турбує, є велика ймовірність того, що стан може бути критичний, – до неї приїжджає фельдшер, як правило, на мотоциклі – так дешевше і швидше, не треба гнати велику машину з водієм, трьома-чотирма особами персоналу.

Гроші

Громадяни Ізраїлю отримують медичну допомогу відповідно до типу страхування, яке вони оплачують. Платить також і роботодавець. Є мінімальний безкоштовний пакет: сімейний терапевт, базові фахівці та невідкладна медична допомога, якісь критичні ситуації і т.д. Є безрецептурні ліки. Препарати для хіміотерапії надають пацієнту безкоштовно. Якщо є якась складна хвороба, можна отримати фінансування і взяти участь в одній із дослідних експериментальних програм. Щоправда, це вимагатиме трохи більше часу.

В основі ізраїльської системи медичного обслуговування – принцип «гроші ходять за пацієнтом». Є чотири лікарняні каси. Страхові компанії пропонують також три основні страхові програми: мінімальну, середню і «золоту». Пацієнти звертаються до лікаря або через систему онлайн, або через кол-центр. Лікар може відповісти впродовж 5 робочих днів. Якщо терміново, треба йти до лікаря самому.

Якщо фахівець не може зарадити хворому, то дає йому направлення в лікарню. Можна їхати у будь-яку, але доцільніше до свого госпітального округу, оскільки в центральних черги більші. Там хворого приймають фахівці, роблять аналізи, обстежують, дають призначення, якщо потрібно, залишають у лікарні.

Операції, пов’язані з випадками, які становлять загрозу життю, роблять першочергово і безкоштовно. Якщо ж загрози для життя немає, оперують також безкоштовно, але вже в другу чергу.

Якщо пацієнт не хоче чекати призначеного часу, може лікуватись і приватно – тоді він платить гроші і отримує відповідні послуги набагато швидше.

Якщо пацієнт хоче вибрати конкретного лікаря, то за це мусить доплатити. Якщо ж звертається до спеціаліста, якого в загальній черзі визначила система, то це безкоштовно.

Вартість лікування в державній і приватній клініках однакова для всіх користувачів, громадян Ізраїлю і медичних туристів – вона регламентована державою.

Лікується пацієнт у приватного лікаря, чи в державного – на якість послуг це не впливає, усе залежить тільки від осіб, які обслуговують.

Мову треба знати

Середній медперсонал (медсестри, наприклад, які переважно мають вищу медичну освіту) в перерахунку на долари отримує 3-5 тисяч. Оплата погодинна. Кваліфікованого персоналу бракує. Багато хто надає перевагу навчанню за кордоном, де дешевше і досить високий рівень – в українських вишах, наприклад. Але коли вони повертаються, мусять здати кваліфікаційні екзамени державною мовою. Тобто, хороший лікар з великим досвідом, скажімо, з України, поки не навчиться фахово розмовляти – не здасть іспиту і не зможе працювати. Всі лікарі говорять англійською, вони можуть порозумітися з пацієнтом. Пацієнти не обов’язково володіють івритом – часто-густо тільки французькою або російською, але універсальна – англійська.

Сімейні лікарі

«У нас є сімейний лікар, до якого приписана я і моя родина. Хороші, уважні сімейні лікарі мають багато пацієнтів. До них більші черги, тож і складніше потрапити. В середньому відвідання приватного лікаря коштує 300 шекелів. Відповідно до страховки, один візит до сімейного лікаря коштує 7 шекелів (50 грн) – це вартість поїздки на автобусі протягом півтори години. Мінімальна зарплата в Ізраїлі – 1400-1500 доларів залежно від курсу долара», – розповідає Алла.

Середня ж платня – 6-9 тисяч шекелів. Якщо пацієнт відвідує, наприклад, фахового травматолога, хірурга, то, залежно від кваліфікації, платить від 20 до 35 шекелів за візит. Якщо візит до вузького спеціаліста за направленням сімейного лікаря, то це безкоштовно. Сімейний лікар знає свого пацієнта, переймається ним. Він може зателефонувати і повідомити результати важливих для хворого аналізів швидше, ніж прийде електронна відповідь.

Діагностика і профілактика

В Ізраїлі високий рівень діагностики захворювань. Рак виявляють на ранніх стадіях за допомогою ізотопів. Вводять у вену препарат і обстежують спеціальним приладом.

Дуже слідкують за раком молочної залози – обстеження кожних два роки, осіб з групи ризику – щороку: медпрацівник нагадує пацієнту, що підходить термін огляду. Раз на три роки безкоштовно беруть аналізи на маркери раку шийки матки. Також пропонують щеплення від грипу.

«Моя колежанка отримала смс-повідомлення, що їй виповнюється 40 років і вона мала би пройти обстеження в офтальмолога, бо можливі вікові зміни. Якщо я на диспансерному обліку, мені телефонує лікар чи його секретарка, яка нагадує, що треба прийти на огляд. Якщо я не маю змоги, вона телефонує наступного місяця, запитує, коли зручно буде потурбувати. Це контролюють. Профілактики захворювань у школі немає. Не слідкують, як дитина сидить за партою, в якому взутті. Це клопіт батьків. Обов’язкових профоглядів, як це було колись в СРСР, також немає», – акцентує Алла.

А що у малих містах?

Лікарні розташовані між трьома більшими містами і 15 меншими – за принципом міжрайонних. Є багато розкиданих по місту медофісів, де можна здати основні аналізи, зробити рентген. Лікарі можуть приймати пацієнтів у будь-якому невеличкому офісі в будь-якій частині міста. Це зручно, бо регулює транспортні потоки: до лора в один будинок, до окуліста – в інший по сусідству, терапевти чи сімейні лікарі не мусять перебувати в одному приміщенні й одній поліклініці. В усі медзаклади можна потрапити на інвалідному візку, всюди стоять кулери. Кожен пацієнт має магнітну картку, яка слугує ключем до входу в медсистему. Є електронні черги – за карткою пацієнт отримує талон з автомата, де написано його номер в черзі і номер кабінету.

В селах є лікарі, вони мають відповідні години прийому. Не всюди вистачає вузьких спеціалістів, але держава дбає про те, щоби вони туди приїздили і у визначений час приймали пацієнтів.

В екстреній ситуації прилетить санавіація, яку можуть викликати парамедики. Був випадок, коли громадяни Ізраїлю потрапили в аварію в Хорватії: за ними з Ізраїлю страхова компанія відправила медичний борт з медпрацівниками.

Аніматори

Діти в лікарню не приходять, як на каторгу. Медичні послуги направлені на те, щоби дитині і мамі було комфортно. В лікарні є штатні аніматори. Якщо дитину забирають на операцію, її так забавляють, що вона це сприймає як гру, як казку. Так само працюють з онкохворими дітками, щоби вони отримували позитивні емоції. Навіть до дорослих, які хвилюються чи засмучені, може підійти аніматор чи інший працівник, заговорити, води запропонувати тощо.

Пологи

На відміну від української системи, не треба на пологи нести з собою пакети з ліками, катетерами, ватою. Все є в лікарні. А ще є спеціальна жінка (дула), яка «веде» молоду маму, вона з нею присутня на пологах, якщо хтось не може з родини. Це людина, яка супроводжує породіллю, контролює і допомагає, й це не обов’язково лікар або акушерка. А ще жінки створили такий соціальний рух, учасники якого допомагають молодим мамам, котрі повертаються додому після пологів: приносять гарячу свіжу їжу для породіллі, навіть для її менших дітей та чоловіка, щоби вона мала більше часу на себе. Адже далеко не в усіх поруч є бабуся чи родичі…

Бахіли ніхто не вдягає

Бахіли, каже Алла, ні від чого не рятують і стерильності не допомагають. Вони хіба що полегшують санітаркам роботу – менше треба мити. Ну, це ще й бізнес! Щоправда, в ізарїльських містах немає такого болота і пилюки, як в Івано-Франківську. Скрізь асфальт чи бетон і трава, тож пилюці нема звідки взятися.

Натомість у лікарні – чи приватній, чи державній – для проходження специфічного обстеження пацієнтам видають спецодяг, щоб вони не забруднили свій. До речі, в лікарні завжди багато народу. До породіллі через півгодини може прийти вся її велика родина, всіх пускають, нікого не змушують вдягати бахіли.

Дуже хороша техніка, обладнання, нема ліжок на пружинах. Звісно, є клініки, вищі за рейтингом, але все одно всі обладнані на рівні. Клініки подібні до бізнес-центрів, там пахне чим завгодно, тільки не ліками, туалет за запахом знайти неможливо. Харчування у стаціонарі свіже, збалансоване, великі порції, пацієнт може обирати з двох меню.

P.S. Ми могли б ще довго говорити на тему організації медичного обслуговування в Ізраїлі, якби був час і місце на сторінках журналу.

За кілька днів мені довелося бути в іншій області в приватній клініці на звичайному обстеженні. Обслуговування – як в Ізраїлі: чисто, усміхнені працівники, ніяких бахіл, перевдяглися у спецодяг, кулери на кожному кроці, доступ до інтернету. Гроші, звісно, також серйозні – з моєї кишені. Але в касу медичної установи. І жодної істерики на тему «медичної реформи». Я пригадав собі, як кілька місяців у Франківську ми намагалися встановити причину кашлю у дитини. Обстеження, аналізи, рентгени, оплачені візити. В одній з установ (державних) лікар попросив доньку покашляти і подивився їй на внутрішню частину повік. Сказав, що то не кашлюк, а потім запитав, чи будемо класти дитину в лікарню… Якщо не кашлюк, то навіщо в лікарню, здивувався я. А за кілька днів в іншій державній установі, у звичайній поліклініці, лікар таки підтвердила наші припущення – а саме кашлюк ми й підозрювали, начитавшись інформації в Інтернеті і зіставивши з симптомами. Щоправда, кашель на той час вже почав стихати, а згодом і зовсім зник. Іншого разу в приватній клініці ми сплатили 100 гривень за обстеження у лора. В одного із членів родини боліло вухо. Нам прописали німесулід. Біль не припинився. Згодом ми таки знайшли його причину – проблема крилася в шийному відділі хребта. МРТ ми оплатили також з власної кишені, і лікування хребта, звісно. Вухо вже не турбує. Як і 49 стаття Конституції…

Джерело: mi100.info

 

Програма «Доступні ліки»: про що говорять цифри

Як відомо, з 1 квітня 2017 р. стартувала урядова програма «Доступні ліки». У рамках програми пацієнти за рецептом лікаря можуть отримати безкоштовно або з доплатою лікарські засоби для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету II типу та бронхіальної астми. Сьогодні перелік міжнародних непатентованих найменувань (МНН) препаратів, які включені до програми, затверджено постановою КМУ від 09.11.2016 р. № 863 (далі — Перелік МНН). Реєстр лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню, затверджений наказом МОЗ України № 111 (далі — Реєстр). У цій публікації розглянуто хід реалізації програми з точки зору споживання, вартості, призначень лікарями, фінансування та відшкодування вартості, а також проведено порівняльний аналіз реєстру граничних оптово-відпускних цін. Аналіз проведено для діючого на сьогодні Реєстру, затвердженого наказом МОЗ № 111. При підготовці матеріалу використано дані аналітичної системи дослід­ження ринку «PharmXplorer»/«Фармстандарт» компанії «Proxima Research».

Докладніше: https://www.apteka.ua/article/462948

 

Комітети з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення та з питань охорони здоров’я заслухали звіт Міністерства охорони здоров’я про хід медичної реформи в Україні

Народні депутати розглянули та обговорили під час засідання 4 липня звіт Міністерства охорони здоров’я України про хід медичної реформи в Україні.

Учасники засідання заслухали представників місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, професійних спілок, Національної академії медичних наук України, медичної спільноти та громадськості щодо проблемних питань, пов’язаних із запровадженням медичної реформи в Україні.

У виступах наголошувалося: незважаючи на задекларовану пріоритетність медичної реформи, рівень фінансування галузі охорони здоров’я залишається вкрай низьким та не перевищує 4,0% у структурі ВВП, що спонукає до скорочення мережі закладів охорони здоров’я та їх потужностей.

Коштів державного бюджету на охорону здоров’я критично не вистачає, про що свідчать численні звернення місцевих рад до комітетів Верховної Ради України та народних депутатів з проханням сприяння у збільшенні обсягів медичної субвенції. Так, обсяг передбаченої Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» медичної субвенції покриває потребу лише на 64 відсотки. Органи місцевого самоврядування та територіальні громади вимушені дофінансовувати діяльність з медичного обслуговування населення власним коштом.

Тривалі затримки поставок вже закуплених лікарських засобів та медичних виробів унеможливлюють отримання медичної допомоги за бюджетні кошти, зокрема, у разі захворювання на серцево-судинні, судинно-мозкові та онкологічні захворювання, які є основними причинами смертності населення України. Питома вага смертей, спричинених цими хворобами, у структурі смертності населення сумарно становить 84 відсотків.

Безсистемність процесу закупівель та ігнорування пропозицій регіонів при формуванні заявок на закупівлі призводять до того, що регіони вимушені відмовлятися від поставок МОЗ, які прийшли із значним запізненням, через неможливість забезпечити своєчасне їх використання в межах терміну придатності. Це призводить до неефективного використання бюджетних коштів.

Серйозне занепокоєння медичної спільноти та Професійної спілки працівників охорони здоров’я України викликає оприлюднений 2 січня 2018р. Міністерством охорони здоров’я для громадського обговорення проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012 року №1114 «Про затвердження Типового положення про бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги» (далі – Проект). Цим Проектом пропонується запровадити «парамедичні» бригади екстреної допомоги в Україні. У разі запровадження в дію норм цього Проекту, після сплину строку перехідного періоду (01 січня 2023 р.) лікарські та фельдшерські бригади екстреної медичної допомоги (далі – ЕМД) припинять свою роботу.

Під час обговорення питання Перший заступник голови Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Сергій Каплін звернув увагу на невідповідність положень проекту постанови Уряду вимогам положень Основ законодавства України про охорону здоров’я та Закону України «Про екстрену медичну допомогу».

Відповідно до визначеного МОЗ графіку з 1 квітня п.р. розпочато «приписну» кампанію, що передбачає підписання пацієнтами декларації з сімейним лікарем, якого громадяни обиратимуть самостійно.

Обов’язковою умовою для надавача медичних послуг при укладанні договорів з Національною службою здоров’я України є автономізація закладу, його оснащення відповідно до табелю оснащення, затвердженому Наказом МОЗ України від 26.01.2018р. №148 «Про затвердження Примірного табеля матеріально-технічного оснащення закладів охорони здоров’я та фізичних осіб – підприємців, які надають первинну медичну допомогу», наявність ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики та підключення наявних комп’ютерів до електронної системи охорони здоров’я через одну з медичних інформаційних систему (МІС), яка пройшла сертифікацію.

Керівник експертної групи з питань реформування системи охорони здоров’я Директорату Міністерства охорони здоров’я Тетяна Орабіна поінформувала про те, що станом на 1 липня 2018 року в 21 області зареєстровано понад 150 центрів первинної медико-санітарної допомоги, які реорганізовані в комунальні некомерційні підприємства (автономізовані) і з липня поточного року будуть фінансуватися за новою моделлю. Лідерами за кількістю людей, які обрали своїх лікарів є Вінницька, Харківська, Полтавська, Чернівецька, Житомирська області, зокрема у Вінницькій області майже половина населення вибрали своїх лікарів. Серед областей з найменшими результатами – Сумська, Черкаська, Закарпатська, Одеська, Запорізька області.

Водночас, учасники засідання під час обговорення цього питання висловили свою стурбованість тим, що наявна нормативно-правова, кадрова та матеріально-технічна база первинної медичної допомоги не дає відповіді на низку питань:

– забезпеченням доступності лікарської первинної медичної допомоги для громадян;

– дефіцит кадрів в системі охорони;

– неврахування при затвердженні тарифів об’єктивних відмінностей у видатках на медичне обслуговування у селах, порівняно з містами;

– незадовільний стан матеріально-технічного оснащення закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу, який не відповідає табелю оснащення;

– відсутність порядку розподілу коштів, отриманих надавачами первинної медичної допомоги комунальної форми власності від Національної служби здоров’я України за договорами про медичне обслуговування населення, зокрема на оплату праці медичного та немедичного персоналу, адміністративні витрати, медикаменти тощо.

Під час засідання Комітету порушувалася низка інших проблем, які потребують негайного вирішення з метою забезпечення безперешкодного надання медичної допомоги громадянам України.

За результатами розгляду Комітет з питань соціальної політики визнав роботу Міністерства охорони здоров’я незадовільною та схвалив рекомендації, якими зобов’язує Кабінет Міністрів невідкладно затвердити в установленому порядку концепцію та стратегію реформування системи охорони здоров’я України.

Також запропоновано Уряду доопрацювати проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012 року № 1114 «Про затвердження Типового положення про бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги» відповідно до вимог Основ законодавства України про охорону здоров’я та Закону України «Про екстрену медичну допомогу», розробити та затвердити нормативно-правові акти, якими врегулювати порядок розподілу коштів, отриманих надавачами первинної медичної допомоги комунальної форми власності, в тому числі і комунальними закладами охорони здоров’я, від Національної служби здоров’я України за договорами про медичне обслуговування населення здоров’я тощо.

Комітет прийняв рішення звернутися до Голови Верховної Ради України А.Парубія з проханням включити до порядку денного найближчого пленарного засідання Верховної Ради України проекти законів про загальнообов’язкове соціальне медичне страхування в Україні №4981, про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування № 4981-1, про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування в Україні 4981-2, про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення здійснення закупівель лікарських засобів та медичних виробів, №6367 щодо скасування міжнародних закупівель для потреб охорони здоров’я.

Джерело: iportal.rada.gov.ua