Моніторинг інформаційного простору

Доброго дня, шановні колеги!

Що сталося за тиждень:

  1. Неефективні ліки: скільки мільярдів викинули на вітер українці і як з цим бореться МОЗ
  2. Депутати хочуть легалізувати рейдерство аптечного бізнесу – Тарута
  3. Аптекам Іспанії дозволять вибирати час роботи та відвідувати пацієнтів

  4. Прийняття закону “Про лікарські засоби” призведе до різкого підвищення цін в аптеках
  5. Гройсман: На сегодня более 25 млн украинских граждан воспользовались программой Доступные лекарства
  6. Мифы медреформы. Настоящая реформа медицины началась с приходом Супрун

 

Неефективні ліки: скільки мільярдів викинули на вітер українці і як з цим бореться МОЗ

Аналіз ринку продажів в аптеках України за 2017 рік показує, що придбання кожного четвертого препарату – гроші на вітер. Адже він або з недоведеною ефективністю, або гомеопатичний, або належить до фітотерапії. І за все це українці загалом виклали кілька мільярдів гривень.

Ефективність пігулки та листка з дерева може бути однаковою. Втім, листки їсти хтось навряд буде, а от такі “пігулки” українці, як виявилось, полюбляють. У 2017 році ми витратили на гомеопатію та фітотерапію аж чотири мільярди гривень.

В Україні зареєстровано близько 13 тисяч препаратів. Серед них і звичайні пігулки, і гомеопатичні – тобто дуже розбавлені, і на травах, і ті, ефективність яких не доведена. Не дивно, що обрати дуже складно. До того ж, з ким радитись при виборі – теж складне питання.

Ходять в аптеку українці часто: за 2017 рік фармацевти заробили 54 мільярди гривень. І все б нічого, але з топ-10 проданих ліків чотири препарати – без доведеної ефективності. Тобто всесвітні організації їх перевірили і сказали: це – не допомагає. Якщо порахувати разом витрати на гомеопатичні ліки, ліки з недоведеною ефективністю та фітотерапевтичні препарати, то виходить 26%. Фактично кожен четвертий куплений препарат – викинуті гроші на вітер.

Це абсолютно не вписується ні в реформу, ні в якийсь здоровий глузд, і абсолютно є неправильним,
– наголосила експерт благодійного фонду “Пацієнти України” Ольга Демешко.

За її словами, фонд “Пацієнти України” працює з важкохворими, і вистачає випадків, коли пацієнт запізно звернувся до лікаря, бо спочатку лікував себе сам.

У міністерстві ж охорони здоров’я кажуть – заборонити продаж пігулок, що не допомагають, не можуть, бо це не в їх компетенції. Та й скаржитись можна лише у випадках, коли від дії препарату зафіксовані побічні ефекти. Тож намагаються пропагувати відмову від таких. А також видали окремі установки для лікарень.

МОЗ вже зробило перший крок до подолання проблеми – мова йде про національний перелік лікарських засобів. Іншими словами, коштом місцевих бюджетів закуповуватимуться препарати лише з доведеною ефективністю,
– запевнив речник міністерства охорони здоров’я України Олександр Ябчанка.

Крім того, в міністерстві підготували законопроект про рекламу медичних препаратів: ліки, ефективність яких не доведена, гомеопатичні ліки та фітотерапевтичні мають при рекламі вказувати свій статус. Незабаром законопроект подадуть на розгляд парламенту.

Також у МОЗ сподіваються на ефективність реформи медицини, адже якщо вже лікаря українці почали собі обирати, то можуть порадитись з ним, а з не сусідкою.

Що таке “гомеопатія”? Це вид альтернативної медицини, що пропонує для лікування використовувати сильно розведені препарати. Згідно з гомеопатичною теорією, “подібне лікується подібним”, а також будь-яка хвороба починається на рівні психіки. При цьому гомеопати оминають увагою існування хвороб, що виникають незалежно від морального стану людини, і вплив на людський організм середовища, генетичних схильностей тощо.

Як пояснюється термін “фітопрепарати”? Так називають будь-які витяжки чи діючі речовини, одержані з рослин, чи їх комбінації, що використовуються для лікування або профілактики захворювань. Чимало речовин, які були спочатку виділені із рослин, зараз одержують шляхом синтезу. Всесвітня організація охорони здоров’я визнає застосування таких препаратів тільки у випадку доведення їх ефективності та безпечності у доклінічних і клінічних дослідженнях.

Джерело: 24tv.ua/neefektivni

Депутати хочуть легалізувати рейдерство аптечного бізнесу - Тарута

Норми запропонованого народними депутатами “аптечного” законопроекту №8591 руйнують ідею бізнесу, оскільки конкуренцію на ринку не можуть регулювати законодавці. Про це в коментарі УНН заявив народний депутат, бізнесмен Сергій Тарута.

“Втручання в ринок – це неприпустимо і неправильно. У мене таке враження, що Верховна Рада перетворилася на “завгосп”. Це право бізнесу визначати, скільки має бути аптек в країні. І тільки ринок має сам регулювати це питання. Не парламент і не уряд, а ринок”, – сказав він.

За словами депутата, сьогодні практично всі аптеки в Україні – недержавні.

“Більшість – приватні, і тільки сам приватний сектор повинен регулювати, наскільки це вигідно, рентабельно, і чи є попит суспільства на таку послугу”, – уточнив Тарута.

Він також висловив думку, що законопроектом №8591 депутати намагаються легалізувати рейдерство аптечного бізнесу.

“Я абсолютно згоден з тим, що це виглядає як рейдерство. Тому що коли держава так втручається в ті речі, які повинен регулювати ринок, це означає, що є якісь лобістські схеми, а за лобістськими схемами завжди – рейдерство. Боротьба один проти одного руками влади. Це, на жаль, наша класична ситуація в Україні. Це не тільки з аптеками, це і з газом, з нафтою і з багатьма іншими речами”, – зазначив він.

Нагадаємо, що законопроект №8591 був ініційований депутатом від “Самопомочі” Іриною Сисоєнко. Серед іншого він пропонує скорочення аптек в Україні за географічним принципом. Також пропонує введення низки обмежувальних заходів щодо мережевого аптечного бізнесу, реалізація яких “вб’є” аптечні мережі.

На думку низки експертів, “аптечний” законопроект ніяк не захищає права і інтереси споживачів, а навпаки, сприяє посиленню впливу фірм-виробників на формування кінцевої ціни препаратів в аптеках. А такий стан справ негайно призведе до подорожчання ліків “на полиці”.

Джерело: УНН

Аптекам Іспанії дозволять вибирати час роботи та відвідувати пацієнтів

Згідно з новим законом, який найближчим часом буде прийнятий в автономному співтоваристві Мадрид, всі місцеві аптеки зможуть самостійно встановлювати розклад роботи, а також здійснювати доставку ліків додому пенсіонерам або тяжкохворим клієнтам. Про це повідомляє Espanarusa.com, передає УНН.

Відзначається, що при наявності бажання і достатню чисельність персоналу мадридські аптеки також отримають можливість перейти на цілодобовий режим роботи. Єдина вимога, що пред’являється до їх розкладу, полягає в тому, що вони повинні бути відкриті мінімум 40 годин в тиждень.

Таким чином, аптеки повинні будуть обов’язково працювати з 10:00 до 13:00 і з 17:00 до 20:00 з понеділка по п’ятницю і з 10:00 до 13:00 по суботах, а недостачу до мінімуму годин зможуть “добрати” на власний розсуд.

На даний момент існує чотири варіанти роботи аптек в автономному співтоваристві Мадрида, де в цілому налічується 2866 таких закладів, уточнює видання.

Для того, щоб провести зміни в розкладі, власникам аптек слід про це попередити за два місяці медичний департамент і Колегію фармацевтів. З дня переходу на новий режим роботи аптека повинна буде дотримуватися його аж до 31 грудня того року, в якому він був здійснений.

“У свою чергу, доставка ліків у будинок найменш захищеним категоріям населення посприяє поліпшенню контролю за прийомом препаратів призначених лікарем”, – підкреслює видання.

Щоб цей закон вступив в дію, потрібно його схвалення парламентом мадридської автономії.

Відзначимо, що поки в Європі лібералізують роботу аптечних закладів, в Україні – навпаки – намагаються всіляко зарегулювати цю галузь.

Так, в Раді зареєстрували законопроект №8591, що передбачає закриття аптек за територіальним принципом, обмеження для підприємців відкривати нові аптеки, заборона на організацію великих аптечних мереж, а до всіх власників аптек законодавці пропонують висунути вимогу про наявність вищої фармацевтичної освіти.

Експерти в один голос заявляють про дискримінаційний характер запропонованих ініціатив і про те, що їх реалізація спричинить за собою значне подорожчання ліків в аптеках.

Прийняття закону Про лікарські засоби призведе до різкого підвищення цін в аптеках

Зміни до закону Про лікарські засоби від 04.04.1996 № 123/96-ВР, які Верховна рада має намір прийняти в перші дні нової сесії, призведуть до знищення конкуренції на аптечному ринку.

– І, як наслідок, ціни в аптеках зробить вище, медикаменти менш доступними, а можливість добігти до найближчої з них – спортивним досягненням. І все це в результаті монополізації ринку, хоча в назві законопроекту сказано, що мета його протилежна – боротьба за конкуренцію і права пацієнтів, – пишеКореспондент.

Новий законопроект містить норму про те, що ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами підприємцю буде отримати неможливо, якщо на день подання заяви про видачу ліцензії відстань по прямій лінії від місця запланованого розташування аптеки до найближчої аптеки становить менше 500 метрів.

– Норма про 500 метрів ліквідує можливість відкривати нові аптеки, що залишить ринок без конкуренції. Залишаться великі державні і муніципальні аптечні мережі. І нечисленні розрізнені окремі аптеки, що не входять в мережі. Як тільки в мережі догоду новому законопроекту зруйнують, на ринку наступить хаос: поодинокі гравці, що залишилися, будуть мати слабкі позиції, їм виробники і постачальники будуть без особливих труднощів викручувати руки. Ціни будуть зростати, асортимент – звужуватися. І те, і інше є неодмінна наслідок диктату постачальників і виробників, – пише Кореспондент.

До слова, нещодавно в Україні виявили 75 найменувань незареєстрованих лікарських засобів.

Джерело: fakty.ictv.ua/ua
Також:
gazeta.ua та  comments.ua

Гройсман: На сегодня более 25 млн украинских граждан воспользовались программой Доступные лекарства

Количество украинцев, которые воспользовались программой “Доступные лекарства”, свидетельствует о ее необходимости, заявил премьер-министр Украины Владимир Гройсман.

Программой “Доступные лекарства” воспользовалось более 25 млн украинцев. Об этом заявил премьер-министр Украины Владимир Гройсман на заседании правительства 5 сентября.

“Мы впервые несколько лет назад внедрили программу “Доступные лекарства”. О ее необходимости свидетельствует то, что на сегодня более 25 млн украинских граждан получили рецепты на бесплатные лекарства от хронических заболеваний”, – сказал Гройсман.

С 1 апреля 2017 года в Украине была запущена программа реимбурсации по ценообразованию на лекарства, которая предполагает, что пациенты будут оплачивать стоимость аптечных препаратов для лечения бронхиальной астмы, диабета второго типа и сердечно-сосудистых заболеваний частично.

В июле 2017 года Министерство здравоохранения опубликовало реестр препаратов, которые участвуют в программе “Доступные лекарства”. В него вошли 199 препаратов 43 производителей (21 производитель из стран Евросоюза, 17 – из Украины, четыре – из Индии, один – из Израиля).

По словам вице-премьер-министра Павла Розенко, с 22 января 2018 года в Украине действует новый список медпрепаратов в рамках программы “Доступные лекарства”: 239 медикаментов, из которых 47 являются полностью бесплатными для граждан. По состоянию на 1 марта 2018 года в программе были задействованы 7138 аптек.

Джерело:Гордон

 

Мифы медреформы. Настоящая реформа медицины началась с приходом Супрун

Пиарщики МОЗ акцентируют: проблемы в медицине накапливались десятилетиями, а стали решаться только с приходом команды Супрун. И именно Супрун задала направление реформирования системы охраны здоровья.

Я уже писал о том, что медицинскую «реформу» от власти сложно назвать реформой для людей. Реформы, как таковой, нет – есть отдельные проекты. На этот раз с экспертами проанализировал, когда они начались, кто был их инициатором и какие ранее были результаты.

Медреформы как таковой нет – есть отдельные проекты. Когда они начались, кто был их инициатором и какие ранее были результаты – в материале народного депутата Валерия Дубиля.

Пилотный проект по реформированию здравоохранения в Днепропетровской, Донецкой, Винницкой областях и в г. Киеве был утвержден законом Украины №7 июля 2011 №3612-VI – задолго до прихода команды Супрун. Он ставил своей целью реформировать первичную медицинскую помощь, начав семейную медицину и систему оказания специализированной медицинской помощи в регионах, создав госпитальные округа:

  1. Выделить первичку из общей системы финансирования и развивать ее на базе семейной медицины. Финансы перераспределить из других уровней помощи. Создать центры первичной медико-санитарной помощи;
  2. Автономизировать медучреждения. Перейти от бюджетных к договорным отношениям. Организовать финансирование медучреждений на основе договоров на медицинское обслуживание населения;
  3. Сформировать госпитальные округа и перепрофилировать слабонагруженные больницы.

Теперь найдите отличия этой стратегии Богатыревой-Акимовой от стратегии реформы Супрун.

Еще до прихода Супрун была реально создана система первичной медицинской помощи в нашей стране, ведь пилот не просто декларировал ее развитие. Так, были созданы специализированные учреждения по ее предоставлению, решался вопрос нехватки врачебных кадров на первичном уровне. Изменение государственного заказа и создание системы перепрофилирования для врачей позволила с 2011 по 2015 годы подготовить более 5 тыс. семейных врачей – 20% от необходимого количества. За время управления МОЗ командой Супрун было подготовлено менее 600 семейных врачей.

Пилот был признан настолько удачным, что в марте 2015 года правительство и грузинский министр-реформатор Квиташвили предлагали продлить пилотный проект и расширить его еще на четыре области.

Медреформы как таковой нет – есть отдельные проекты. Когда они начались, кто был их инициатором и какие ранее были результаты – в материале народного депутата Валерия Дубиля.

Реальный старт медреформы – принятие закона №2002 от 06.04.2017 года «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно усовершенствования законодательства по вопросам деятельности учреждений здравоохранения». Именно этот документ изменяет организационно-правовые механизмы в здравоохранении. Его приписывают действующей и.о. министра Ульяне Супрун.

Но идеология автономизации медицинских учреждений была краеугольным камнем еще во время реализации пилотного проекта по реформированию здравоохранения в 2011-2013 годах (см. миф №13.1), а сам законопроект 2309, который стал после принятия Законом № 2002, разработали и подали в ВР задолго до назначения Супрун на должность и.о. министра – еще 10.12.2015 года. При этом авторским коллективом законопроекта был практически весь состав профильного комитета ВР, во главе с «главным противником реформ» – Ольгой Богомолец.

Вклад же «реформаторской команды МОЗ» и лично Супрун в процесс внедрения новых финансовых механизмов в здравоохранении заключается в том, что МОЗ не смог в установленные для этого законом полгода (вернее уже 16 месяцев с апреля 2017 года), разработать необходимую нормативно правовую и подзаконную базу для его реальной практической реализации. Из-за этого, по сей день (а закон полностью вступил в силу 06.11.2017) созданные по этому закону на базе медицинских учреждений некоммерческие коммунальные предприятия не могут финансироваться за определенным законом механизмом – через заключение с ними договоров на медицинское обслуживание населения. Минздрав не разработал типовой договор, порядок его заключения и порядок расчета стоимости медицинских услуг.

Медреформы как таковой нет – есть отдельные проекты. Когда они начались, кто был их инициатором и какие ранее были результаты – в материале народного депутата Валерия Дубиля.

Одним из самых успешных реформаторских достижений Супрун в 2017 году в Кабмине считают проект по реимбурсации лекарств для гипертонии, диабета и бронхиальной астмы.

Однако, этот проект – не новый, а продолжение и полная калька пилотного проекта Богатыревой по регулированию цен и реимбурсации на лекарства для гипертоников. Он был утвержден постановлением КМУ от 25 апреля 2012 № 340 «О реализации пилотного проекта относительно внедрения государственного регулирования цен на лекарственные средства для лечения лиц с гипертонической болезнью» и реализовывался с 01.07.2012 по 31.12.2014.

Согласно ему, цены на лекарства для гипертоников регулировались на основе данных о ценах в референтных странах, пациенты получали бесплатные или частично оплачиваемые ими лекарства в аптеках и по бумажному рецепту семейного врача или терапевта. Тогда удалось снизить цены на лекарства более чем на 15%, пациенты получали лекарства бесплатно или платили в аптеке 30-60% от их стоимости.

Следующим этапом и продолжением пилота Богатыревой должно было стать расширение номенклатуры реимбурсации на лекарства для сахарного диабета и бронхиальной астмы. Что и сделала Супрун в 2017 году, как верный последователь Богатыревой.

Все положительные моменты пилотного проекта вместе со всеми его недостатками перекочевали в новый «реформаторский» проект МОЗ. Единственное отличие – при старте проекта «Доступные лекарства» в 2017 году МОЗ не учел риски дефицита и физического отсутствия лекарств в аптеках, ведь при резком увеличении спроса на них резко снизилась цена. В результате – почти сразу дешевые и бесплатные лекарства из аптек исчезли. Зато в 2012 году перед реализацией проекта государством был специально создан двухмесячный запас препаратов, участвовавших в проекте, и этой ситуации удалось избежать.

Медреформы как таковой нет – есть отдельные проекты. Когда они начались, кто был их инициатором и какие ранее были результаты – в материале народного депутата Валерия Дубиля.

Реформаторы громко заявляют: мы победили коррупцию при закупке лекарств, переведя их из МОЗ – на международные организации. Но на самом деле Супрун не имеет никакого отношения к этому процессу. И закон, и подзаконные акты к нему были приняты задолго до ее прихода в МОЗ. Международные закупки ввели Законом Украины № 269-VIII от 09.03.2015 г. «О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно обеспечения своевременного доступа пациентов к необходимым лекарственным средствам и медицинским изделиям путем осуществления государственных закупок с привлечением специализированных организаций, осуществляющих закупки».Соответствующий законопроект подали еще раньше – 17.02.2015. Руководителем авторского коллектива законопроекта была все та же «главный противник реформ» Ольга Богомолец.

Внедрение международных закупок (подготовка и принятие подзаконных актов, вывод первых соглашений с международными организациями, осуществление первых закупок через них) происходило в МОЗ течение 2015 года при министре Квиташвили. Команда Супрун пришла в министерство уже в середине второго года проведения закупок, когда была утверждена номенклатура закупок 2016 года.

С приходом Супрун ситуация с главной проблемой международных закупок – длительным сроком их осуществления – не только не улучшилась, но и существенно ухудшилась. Летом 2016 года Супрун заключила договоры с международными организациями на поставку лекарств за средства бюджета-2016 только в конце года – в декабре, а поставки по этим договорам проходят до сих пор (на середину июля 2018 были поставлены лекарства и медизделия только на 84,7% от перечисленных в 2016 году средств и 37% – от перечисленных в 2017 году средств).

Именно при Супрун приняли изменения в правила проведения закупок, которые позволяют международным организациям осуществлять поставки в течение 1,5 года после получения аванса. Договоры с организациями о закупках в 2017 году заключили так же, как и в 2016 – в конце бюджетного года (Супрун была уже на должности более года). За счет средств бюджета 2017 года предоставлено лекарств на начало сентября только 37% от уплаченных авансом бюджетных средств, при этом вакцин – только на 2,7%.

Медреформы как таковой нет – есть отдельные проекты. Когда они начались, кто был их инициатором и какие ранее были результаты – в материале народного депутата Валерия Дубиля.

Команда Супрун не является автором стратегических документов по реформированию здравоохранения Украины, которые легли в основу реализуемых ими шагов.

«Национальная стратегия построения новой системы здравоохранения в Украине на период 2015-2025 годы» разработана задолго до прихода в МОЗ Супрун в ноябре 2014 года – еще во время министерской каденции Олега Мусия стратегической консультационной группой, в состав которой входили представители МОЗ, профессиональных медицинских организаций, международных партнеров (Всемирного банка, ВООЗ, МВФ).

Второй стратегический документ реформы – концепция реформирования здравоохранения. Концепция построения новой национальной системы здравоохранения была разработана МОЗ Украины совместно с профильным комитетом Верховной Рады и принята на совместном заседании коллегии и ученого совета МОЗ Украины 15.07.2016, во время каденции и. о. министра Виктора Шафранского, также до прихода в министерство команды Супрун.

Основные стратегические документы по реформированию системы здравоохранения Украины были приняты еще до прихода в МОЗ Супрун.

Закон о финансовых гарантиях – единственное достижение команды Супрун, хотя тоже вызывает споры.

Если сравнить окончательный текст скороспелого и недоработанного закона Украины №2168 «О Государственных финансовые гарантии медицинского обслуживания населения с исходным текстом законопроекта №6327 «О Государственных финансовых гарантиях предоставления медицинских услуг и лекарственных средств», представленный МОЗ в ВР 10.04.2017 года, то можно смело заявить, что это два совершенно разных документа. И авторство окончательного текста закона принадлежит не МОЗ и его экспертам, а рабочей группе и депутатам профильного парламентского комитета.