Моніторинг інформаційного простору

Доброго дня, шановні колеги!

Що сталося за тиждень:

1.  Законопроект о регулировании розничного рынка лекарств нуждается в доработке

2. Почему в Украине лекарства дороже, чем в ЕС и как завышают цены. Факти тижня, 07.10

3. Дорожче, ніж у Європі: як аптеки наживаються на хворобах українців

4. Вакцини проти грипу вже почали завозити в аптеки

5. Медреформа в Украине набирает обороты: бесплатный рентген и е-карта каждому

6. Тепер українці можуть напряму телефонувати і скаржитися в Нацслужбу здоров’я

7. Гірка пігулка. Українці витрачають мільярди на ліки, ефективність яких не доведена наукою

 

Законопроект о регулировании розничного рынка лекарств нуждается в доработке

Законопроект о регулировании розничного рынка лекарств нуждается в доработкеГлавное научно-экспертное управление Верховной Рады рекомендовало народным депутатам по результатам рассмотрения в первом чтении законопроекта об обеспечении экономической конкуренции и защиты прав пациентов при осуществлении розничной торговли лекарственными средствами (№8591) отправить документ на доработку.

Соответствующее заключение управления обнародовано на сайте парламента.

Согласно тексту документа, концептуальным недостатком законопроекта является то, что подавляющее большинство его норм выходят за рамки регулирования закона “О лекарственных средствах” и относятся к предмету регулирования законодательства о лицензировании видов хозяйственной деятельности.

Так, инициативу относительно требования к наличию образования владельцев аптек более целесообразно внедрять не путем принятия отдельного законодательного акта, а через внесение изменений в утвержденные Кабинетом министров лицензионные условия ведения хоздеятельности по производству, оптовой и розничной торговле, а также по импорту лекарственных средств.

В заключении также отмечается, что данная норма, а также норма относительно требований к количеству участников (акционеров, основателей) общества является сомнительной, поскольку депутаты предлагают распространять ее только на частные аптечные учреждения, таким образом, создавая привилегированные условия для коммунальных аптек.

“Считаем, что указанное законодательное предложение не будет способствовать конкуренции между субъектами хозяйствования, которые осуществляют розничную торговлю лекарственными средствами”, – говорится в документе.

Кроме того, по мнению экспертов парламента, не будет способствовать конкуренции и положение законопроекта, согласно которому юрлицо может владеть в пределах одной области не более четырьмя аптеками (в случае с субъектами хоздеятельности, занимающимися реализацией подконтрольных веществ и экстемпоральным производством лекарств – не более восемью.

В научно-экспертном управлении ВР также сочли, что норма о внедрении минимального расстояния в 500 м между аптеками при выдаче лицензии на открытие нового аптечного учреждения требует более убедительного обоснования.

“По нашему мнению, норма не будет способствовать развитию конкуренции в этой сфере, снизит возможности покупки лекарственных средств маломобильными группами населения и гражданами пожилого возраста”, – отмечается в заключении.

“Обобщающий вывод: по результатам рассмотрения в первом чтении законопроект целесообразно вернуть субъектам права законодательной инициативы на доработку”, – констатируют эксперты.

Как сообщалось, законопроект №8591 о внесении изменений в закон “О лекарственных средствах” относительно обеспечения экономической конкуренции и защиты прав пациентов при осуществлении розничной торговли лексредствами был зарегистрирован в Верховной Раде группой народных депутатов 12 июля 2018 года.

Аптечная профессиональная ассоциация Украины, комментируя данную законодательную инициативу, заявила, что данная инициатива не будет способствовать снижению стоимости препаратов. В свою очередь, ряд юристов выразил мнение, что искусственное регулирование аптечных сетей не приведет к повышению качества аптечной услуги и улучшению доступа к лекарствам.

Джерело: Інтерфакс

 

Почему в Украине лекарства дороже, чем в ЕС и как завышают цены. Факти тижня, 07.10

 

Дорожче, ніж у Європі: як аптеки наживаються на хворобах українців

В Україні істотно завищена вартість ліків. У порівнянні з аналогічними препаратами в країнах Європейського Союзу, у нашій країні ціни на медикаменти вищі в середньому на 40-50%.

У чому причина і чому наживаються на хворобах українців — з’ясовував OBOZREVATEL.

Лікуватися втридорога

Ціни на окремі ліки в Україні можуть бути на порядок вищими, ніж аналоги у європейських країнах. Наприклад, один з ходових препаратів Магній Б-6в аптеках сусідньої Польщі коштує на 50-100 гривень дешевше, ніж українські препарати.

Схожа проблема і з популярним препаратом для лікування хворого шлунка — Лінекс Форте. Його вартість в українських аптеках в середньому дорівнює 220-270 гривень. При цьому польський аналог коштує 18 злотих — 135 гривень.

На пленарній сесії Верховної Ради на початку жовтня аналогічне питання піднімали і народні депутати. Так, глава Радикальної партії Олег Ляшко навів як приклад відразу кілька відомих марок ліків.

Про проблему із завищеною вартістю ліків говорила і в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун. Ще у грудні 2017 року вона називала відразу кілька причин: маленький вибір препаратів, невелика конкуренція серед виробників, складний механізм реєстрації препаратів в Україні.

Що робити

Загалом монополію окремих виробників раніше вже намагався зруйнувати Кабінет міністрів України. Зараз в країні діє реферування цін, але сам процес руху ліків від виробника до пацієнта дуже складний.

Про необхідність упорядкувати ціни на медичні препарати говорили багато фахівців. Зокрема екс-глава Держкомітету з питань регуляторної політики та підприємництва, голова редакційної ради OBOZREVATEL Михайло Бродський ще кілька років тому заявляв, що в Україні необхідно ввести референтну ціну на ліки.

Вона вираховується так: підсумовується вартість якогось одного препарату в п’яти різних країнах і потім ділиться на 5.

Дивіться відео на тему

Ще одна ідея стосується мінімізації впливу тіньового ринку. Так, Михайло Бродський раніше пропонував заборонити видавати ліцензії на аптечні кіоски та законодавчо обмежити кількість аптек для однієї юридичної особи вісімнадцятьма. Наприклад, у Німеччині одній юрособі заборонено мати більше 5 аптек.

“Мало того, що аптеки продають БАДи, а часто і крейду під виглядом ліків, закордонні аналоги реалізують втричі дорожче, ніж препарати вітчизняного виробника, так ще використовують схеми ухилу від податків”, — зазначав Бродський.

Також знищити монополії великих фармацевтичних компаній планують і в парламенті. Раніше група нардепів зареєструвала проект закону 8591, який має розбити їхнє право на формування цін. Крім того, законопроект регулює правила розміщення аптек у населених пунктах.

Джерело: Обозреватель

Вакцини проти грипу вже почали завозити в аптеки

Протягом найближчих тижнів в аптеки доставлять усі 350 тис доз вакцин проти грипу. Тож українці зможуть придбати вакцину в аптеці за власний кошт і зробити щеплення у закладі охорони здоров’я. Вартість вакцин складе від 200 грн до 300 грн.

Вакцинація є найнадійнішим методом профілактики грипу та попередження важких ускладнень хвороби.

Одне щеплення захищає упродовж усього сезону грипу від найбільш розповсюджених і небезпечних штамів.

Згідно з прогнозом Всесвітньої організації охорони здоров’я, у новому епідсезоні в Україні ймовірно циркулюватимуть:

  • вірус, подібний A/Michigan/45/2015(H1N1)pdm09;
  • вірус, подібний A/Singapore/ INFIMH-16-0019/2016(H3N2);
  • вірус, подібний B/Colorado/06/2017.

Саме до цих небезпечних штамів імунітет сформувати допоможуть вакцини.

Важливо зберігати холодовий ланцюг при транспортуванні вакцини, щоби вона не втратила своїх захисних властивостей. Тому старайтесь зробити щеплення максимально швидко після того, як купили вакцину. Найкращий варіант – попередньо проконсультуватись зі своїм лікарем – терапевтом, педіатром чи сімейним лікарем. Так ви зможете отримати відповіді на свої питання, рекомендації щодо транспортування вакцини і домовитись про час вакцинації.

Вакцина також може бути придбана за кошти підприємств або місцевих бюджетів для пріоритетних груп ризику – медпрацівників, вчителів, дітей до 5 років, вагітних, літніх людей, пацієнтів із хронічними захворюваннями. МОЗ України рекомендує місцевій владі та підприємствам забезпечити вакцинування громадян з групи ризику. Адже запобігання грипу у тому числі дозволить заощадити кошти: за різними оцінками, збиток для кожного хворого на ГРВІ (зокрема – грип) – від 420 до 2800 грн в залежності від тяжкості захворювання, а для держави – 4200-7800 грн. А вартість вакцини складає 200-300 грн.

Нагадаємо, щороку в Україні реєструється близько 6 млн інфекційних захворювань, 98% з яких складають захворювання на грип та ГРВІ. За даними минулого епідсезону в Україні було зафіксовано 7 летальних випадків від грипу. Жоден із пацієнтів не був щеплений проти грипу.

Джерело: МОЗ

Медреформа в Украине набирает обороты: бесплатный рентген и е-карта каждому

Медреформа в Украине набирает обороты — в Минздраве анонсировали ее следующие этапы. Во второй половине следующего года ведомство планирует запустить для украинцев бесплатную диагностику — рентген, УЗИ, маммографию, эхокардиографию сердца и другие обследования. Услуги оплатит Нацслужба здоровья, но только если на диагностику направляет семейный врач. Бесплатными будут и визиты к докторам вторичной медицины, но тоже по направлению терапевта. Посетить узкого специалиста можно и без направления, но такая консультация обойдется пациенту в копеечку.

Платными станут и другие услуги, например, те, которые относятся к сфере эстетики и косметологии.

“Медучреждения смогут предоставлять эти услуги платно официально”, — уточняет глава Минздрава Ульяна Супрун.

Единый перечень платных услуг в больницах ведомство обещает обнародовать в ближайшее время.

Одним из шагов медреформы в 2019 году станет запуск электронных медкарт. Все данные о здоровье пациента обещают оцифровать. В карту хотят добавить электронные направления к специалистам вторички, рецепты на “Доступные лекарства” и больничные. В связи с этим в Минздраве советуют главам городов и общинам закупить в свои больницы компьютеры.

“Нужно скорее реорганизовать медучреждения в коммунальные некоммерческие предприятия и создать привлекательные условия для работы медиков”, — добавляют в ведомстве.

В проекте бюджета на следующий год на здравоохранение предусмотрено 92,3 млрд грн — на 9,5 млрд грн больше, чем в этом. На первичку хотят выделить 15,3 млрд грн, на вторичку — 2 млрд грн, на экстренную медпомощь — 1 млрд грн.

Напомним, в этом году в рамках медреформы около 18 млн украинцев уже выбрали семейного врача. За последние три месяца 161 медучреждение, заключившее договор с Нацслужбой здоровья, получили почти 820 млн грн.

Врач: будет меньше бумажной волокиты

Многим врачам электронные медкарты по душе.

“Могу в пару кликов увидеть всю историю болезни пациента: его жалобы другим врачам, их мнение и выписанные препараты — это помогает в диагностике. Во время приема заношу данные сразу в программу, это полностью избавляет от бумажной волокиты”, — рассказал невропатолог из частной больницы Александр Николаенко.

Он считает, что система е-карт будет, кстати, и в госклиниках, но сомневается, что власти смогут обеспечить каждого врача компьютером.

Медики будут рады и бесплатной диагностике.

“Рентген у нас бесплатный, но мы берем плату за расходники — на них финансирования не дают. Если пленки оплатит государство — и пациентам будет приятнее, и сотрудникам меньше мороки с их закупкой”, — считает терапевт Тамара Глинник.

Джерело: Сегодня

Тепер українці можуть напряму телефонувати і скаржитися в Нацслужбу здоров'я

Відповіді на найбільш поширені питання будуть доступні цілодобово в автоматичному режимі. Як повідомляє прес-служба НЗСУ, це перший в Україні подібний контакт-центр, який обслуговуватиме пацієнтів, лікарів та керівників медзакладів. Телефонувати можна за номером 1677. Дзвінки зі стаціонарних телефонів та мобільних операторів безкоштовні.

За словами голови НЗСУ Олега Петренка, контакт-центр створений для зворотного зв’язку пацієнтів та лікарів. Зателефонувавши в робочий час, можна буде поставити питання оператору. Усі запити, вирішення яких потребує додаткового часу, будуть реєструвати і скеровувати у відповідні підрозділи НСЗУ для вирішення.

Виконуюча обов’язки міністра охорони здоров’я Уляна Супрун на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook також підкреслила: “Найважливіше – це зворотний зв’язок Нацслужби здоров’я з пацієнтами та медичними працівниками. Завдяки постійному спілкуванню з українцями працівники Служби швидко дізнаватимуться про те, що найбільше турбує громадян та зможуть оперативніше розв’язувати проблеми”.

Джерело: T1.ua – твій портал

 

Гірка пігулка. Українці витрачають мільярди на ліки, ефективність яких не доведена наукою

Щорічно українці витрачають мільярди гривень на ліки, які західна медицина не визнає, а іноді і просто забороняє до застосування. Причому препарати, чия ефективність наукою не доведена, щосили рекламуються на телебаченні, і їх призначають лікарі, пише журнал Новое Время.

За даними дослідження Центру протидії корупції за підтримки фонду Відродження, кожна третя гривня, витрачена українцями на ліки в минулому році, пішла саме на такі препарати, іронічно названі “фуфломіцинами”. А чотири з десяти найбільш продаваних в Україні ліків у 2017 році не мають наукових підстав для клінічного застосування.

Причому купують такі препарати не тільки далекі від медицини українці, а й самі медики. Так, у минулому році для державних лікарень і поліклінік було куплено такого роду препаратів на 190 млн грн бюджетних коштів.

“Українське законодавство дозволяє закупівлі за бюджетні кошти препаратів без клінічно доведеної ефективності, – розповідає Вікторія Тимошевська, лікар, керівник програми Громадське здоров’я міжнародного фонду Відродження. – Фактично лікарі можуть замовляти будь-які препарати, керуючись власним досвідом використання або застарілими принципами”.

У цілому за гомеопатичні, фітотерапевтичні засоби, ноотропи і нейропротектори, гепатопротектори, лікарські засоби для лікування ГРВІ, кардіопротектори, хондопротектори, які також відносять до препаратів з недоведеною ефективністю, українці тільки в 2017 році заплатили майже 14 млрд грн.

Зробили касу

Коли в минулому році Олександра Устинова, одна з авторів вищезгаданого дослідження Центру протидії корупції, стала аналізувати тендер КМДА на закупівлю препаратів для онкохворих чорнобильців на 700 тис. грн, вона не просто дивувалася – була шокована. Жодного з 11 найменувань ліків, передбачуваних до закупівлі, не виявилося в протоколах лікувань – ні у вітчизняних, ні в міжнародних. Більше того: сім медпрепаратів взагалі такими не є – це біологічно активні добавки, вітаміни і амінокислоти.

Приблизно п’ята частина аптечних продажів в Україні минулого року припала на препарати,  не дозволені до застосування в США і країнах ЄС

У цілому, на думку експертів, приблизно п’ята частина аптечних продажів в Україні в минулому році припала на препарати, що не дозволені до застосування в США і країнах ЄС.

Більшість фуфломіцинів, відзначають експерти, об’єднує той факт, що хвороби, від яких вони повинні лікувати, або не мають ефективних способів терапії, або для них характерне поліпшення з часом, незалежно від факту лікування.

У цьому нещодавно переконалася киянка Анастасія Боднарчук. Зазвичай вірусні інфекції у своїх дітей вона лікувала суворо за приписом лікаря: робила інгаляції і в обов’язковому порядку давала антигістамінні препарати, сироп від кашлю, противірусні засоби, судинозвужувальні краплі від нежиті, а іноді – про всякий випадок – і антибіотики.

У результаті такого лікування діти Боднарчук не вилазили з хвороб. А останнього разу її старший син захворів якраз тоді, коли сім’я відпочивала на морі. Так склалося, що мати ліків йому не давала, зате у хлопчика було багато пиття, прогулянок, сну і купання в морській воді. Через три дні він був здоровий.

“Реальність така, що відсутність виписаного лікарем списку ліків часто сприймається як його некомпетентність – пояснює Євген Комаровський, відомий лікар-педіатр. – Тому й виписуються ліки там, де можна обходитися без них”.

Також на призначення препаратів – у тому числі тих, чия ефективність не доведена, – в Україні впливає поширена практика закупівлі за винагороду від фармацевтичних компаній. Завісу над тим, як працює ця схема, НВ на умовах анонімності відкрив Валентин, медичний представник великої фармацевтичної компанії. За його словами, за кожним співробітником його компанії – а їх близько 100 – закріплені за 150 лікарів. Зона охоплення – фактично всі основні клініки столиці. Завдання – переконати медиків виписувати пацієнтам препарати саме цієї компанії.

Реальність така, що відсутність виписаного лікарем списку ліків часто сприймається як його некомпетентність

Фармацевти мотивують лікарів гонорарами і поїздками на закордонні конференції. “В Україні зареєстровано 13 тис. препаратів, і майже по кожному з них є медичні представники”, – описує масштаб індустрії Валентин.

Утім, багато українців купують сумнівні препарати і без рекомендацій лікаря: на вітчизняних телеканалах до 50% реклами – фармацевтика.

“Рекламуються, як правило, ліки несерйозні – комбіновані препарати для зменшення симптомів інтоксикації, відхаркувальні, знеболюючі, мазі та гелі для зовнішнього застосування”, – розповідає Галина Грановська, лікар-імунолог.

Шлях фуфломіцина

Перед тим як потрапити до аптек, будь-який препарат повинен отримати схвалення регулятора. У США – Food and Drug Administration (FDA), в ЄС – European Medicines Agency (EMA). В Україні цим займається Державний експертний центр МОЗ.

Головна умова схвалення – потенційна користь від застосування препарату повинна бути вище, ніж потенційна шкода. Виняток у всьому світі становлять лише онкологічні препарати як ліки останньої надії.

У наш час мало викинути на ринок нову фарм-молекулу. Треба витратити багато сил і грошей на те, щоб довести її ефективність і безпеку

Згідно з міжнародною класифікацією, існує кілька рівнів надійності даних про ефективність препарату. Найнижчий – D, це просто думка окремого експерта з приводу препарату. Рівень C – серія випадків успішного лікування. Рівень B говорить про те, що відносно цього препарату було проведено ряд досліджень із позитивним результатом. Найвищий рівень надійності – А, коли було проведено дорогі масштабні подвійні сліпі дослідження, обов’язково з плацебо-контролем, – і всі вони успішні.

“За прийнятої FDA в США системі A лікарський препарат може провалитися на останній стадії, – пояснює фармацевтичну кухню Володимир Кисіль, український вчений-хімік, який працює в США. – І тоді всі багатомільйонні і навіть багатомільярдні вкладення компанії пропадають”.

Далеко не всі компанії-виробники готові розщедритися на дорогі дослідження своєї продукції і зупиняються на рівні С, в найкращому випадку – В. “У наш час мало викинути на ринок нову фарм-молекулу, – каже Грановська. – Треба витратити багато сил і грошей на те, щоб довести її ефективність і безпеку”.

Поширення малоефективних препаратів з низькою надійністю – хвороба, якою заражені колишні республіки СРСР, а також Африка і Азія.

Почати чистити України від слабоеффектівних препаратів Тимошевська пропонує з ревізії всіх зареєстрованих лікарських засобів, як це було зроблено в США ще в 1950-х. У результаті такої чистки були зняті з продажу понад 30% препаратів.

Поки ж українське МОЗ бачить два пріоритети у своїй діяльності: не допускати, щоб за рахунок платників податків закуповувалися сумнівні ліки, а також вести просвітницьку роботу, розповідаючи про те, які препарати ефективні і життєво необхідні, а які – ні.

Тимошевська вірить у перемогу добра над злом. “Зараз вже сформувалася критична маса молодих і середнього віку фахівців, які знають англійську, готові вчитися і практикувати доказову медицину, а не медицину “це мій досвід”, – говорить лікар.

Джерело: nv.ua