Володимир Руденко: лобісти проекту про аптеки не враховують всіх його наслідків для фармринку

Законопроект №8591 “Про внесення змін до закону України “Про лікарські засоби” щодо забезпечення економічної конкуренції та захисту прав пацієнтів при здійсненні роздрібної торгівлі лікарськими засобами” був зареєстрований у Верховній раді 12 липня 2018 року групою народних депутатів. На думку ініціаторів, прийняття законопроекту стане важливим кроком на шляху удосконалення національної системи охорони здоров’я України через формування дієвих та ефективних механізмів регулювання відносин у сфері роздрібної торгівлі лікарськими засобами, забезпечення доступу до неї виключно професіоналів фармацевтичної діяльності, а також підвищення рівня конкуренції у цій сфері, що матиме позитивний вплив на можливість реалізації прав пацієнтів на доступні та якісні лікарські засоби.
 
При цьому вказана законодавча ініціатива була розкритикована представниками фармацевтичної галузі. На думку доктора фармацевтичних наук, директора Аптечної професійної асоціації України (АПАУ) Володимира Руденка, законопроект №8591 відстоюватиме інтереси частини гравців ринку, а до захисту прав пацієнтів він не має жодного відношення. Крім того, Руденко переконаний, що проект є неконституційним, а його головні положення – нелогічними. Про те, чому ухвалення законопроекту може призвести до колапсу на фармацевтичному ринку і які він матиме наслідки для простих українців, Володимир Руденко розповів в інтерв’ю РБК-Україна.


– Ви виступаєте проти прийняття “аптечного” законопроекту №8591. В чому суть ваших зауважень?

– З перших днів появи законопроекту, АПАУ виступила з заявою, про те, що вважає його популістським, таким, що не на часі. Ми пробували пояснити і депутатам, і громадськості, що основний меседж стосовно здешевлення ліків, яким супроводжується новина про появу законопроекту, є неправдивим. Адже закриття аптек, як передбачається в документі, навпаки тільки вплине на подорожчання лікарських засобів.

Нині в державі відбувається реформа всієї галузі охорони здоров’я, де система забезпечення лікарськими засобами є однією зі складових. Забезпечення ліками – це цілісний ланцюжок: виробники, імпортери, дистриб’ютори, аптеки. Як не дивно, але даний законопроект чомусь стосується виключно аптек, що несе значні ризики для діяльності аптечних закладів, де працюють десятки тисяч фахівців.

Прикро, що ніхто з тих, хто лобіює цей законопроект, і тих, хто нині виступає на його підтримку, не враховує наслідки впровадження зазначених в проекті закону норм (скорочення та закриття значної кількості аптек, погіршення доступу населення до лікарських засобів,  зростання цін на лікарські засоби, встановлення додаткових бар’єрів для доступу до лікарських засобів маломобільним групам населення, питання освіти тощо) для пацієнтів, працівників аптек та держави України в цілому.

За прогнозами фахівців, в разі прийняття документа, відстань між аптеками в деяких районах буде сягати більше 1000 метрів. Особливо це буде відчутно у сільській місцевості. А у зв’язку з неможливістю виконання запропонованих вимог в проекті закону (наприклад, отримання фармацевтичної освіти за один рік, коли термін навчання – більше 5 років) в більшості селищ аптеки взагалі закриються.

До того ж, у зв’язку з існуванням в проекті закону норми, яка забороняє аптекам, окрім продажу лікарських засобів, займатись будь-якої іншою діяльністю, аптеки не зможуть реалізовувати такі необхідні товари, як шприци, крапельниці, вату, марлю, пластир, стерильні рукавички та іншу продукцію, що використовується в медичних цілях.

Ініціатори законопроекту навряд чи прорахували всі ризики, які безспірно з’являться та зачеплять не тільки роздрібний ринок, а й дистриб’юторів (оптові компанії)  та виробників ліків. Більшість суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі працюють з дистриб’юторами на умовах відстрочки платежу. В свою чергу, на таких умовах працюють і дистриб’ютори з виробниками.

Перша хвиля закриття аптечних закладів створить масу невиконаних зобов’язань перед дистриб’юторами та виробниками, значні суми заборгованостей та ризики банкрутства окремих підприємств. Такий фінансовий колапс невиконаних зобов’язань спричинить відсутність ліків для населення в будь-яких аптечних закладах, припинення існування державних програм по забезпеченню населення лікарськими засобами, ускладнення процедури закупівлі ліків за державні кошти, відтік іноземних інвестицій в розвиток фармацевтичної та медичної галузі тощо.

Тож, гадаю, що провідна ідея проекту закону  – це зміна умов конкуренції. До захисту прав пацієнтів, зменшення ціни на лікарські засоби він не має ніякого відношення. І тому не дивно, що його поява жодним чином не обговорювалася з професійною спільнотою України. Та  й на сьогодні наші пропозиції, коментарі ініціаторами законопроекту не враховано.

– Хто, на вашу думку, програє від ухвалення цього законопроекту?

– Програють, в першу чергу, пацієнти. Тому що, в разі прийняття законопроекту,  на момент переформатування ринку призупинять дії програми “Доступні ліки”, пілотний проект по забезпеченню препаратами інсуліну, регіональні програми по забезпеченню пацієнтів лікарськими засобами на пільгових умовах тощо. Вони будуть заблоковані мінімум до тих пір, поки в достатній кількості не відкриються нові аптечні установи. Це ж не рік, і не два… Якщо брати до уваги платоспроможність пересічних громадян, то для багатьох такі “нововведення” обернуться трагедією, бо вдарять відчутно по сімейному бюджету, який і так здебільшого мізерний.

А що робити людям (працівникам аптек), які будуть масово залишатися без роботи. Хто подбає про їх родини, коли вони залишаться “за бортом”. Адже зрозуміло, що у зв’язку з закриттям значної кількості аптек, провізори та фармацевти, як спеціалісти, стануть менш затребуваними, велика частина буде звільнена. Внаслідок значної конкуренції між фахівцями на ринку праці, роботодавці будуть мати змогу знижувати заробітні плати, погіршувати умови роботи. Саме такі ось зміни спричинять відтік фахових кадрів за кордон.

Чи зможе більшість провізорів, що працювали в аптеках, відкрити свої аптечні заклади, питання спірне, адже вартість відкриття однієї аптеки більше 600 тисяч грн. Така ж сума необхідна для закупівлі ліків тільки на перший місяць.

– У разі ухвалення законопроект зможе забезпечити конкурентні умови серед суб’єктів аптечної мережі?

– Не треба забезпечувати того, що й так роками існує. У нас сприятливе конкурентне середовище, відповідно до тих економічних умов, якими живе країна.

Сьогодні, на території України діє значна кількість аптечних закладів, що конкурують між собою, в тому числі шляхом встановлення кращої цінової пропозиції для пацієнта. За відсутності конкурентів в найближчому радіусі, аптечний заклад зможе маніпулювати ціною, збільшуючи її в рази.

Якщо у великому місті поряд працюють умовно 4 аптеки (на одному перехресті або в одному дворі) – це означає, що вони між собою доволі жорстко конкурують за якістю обслуговування, асортиментом, ціною, фармацевтичними послугами. Нам потрібно стільки господарюючих суб’єктів, скільки буде вигідно людям і в містах, і в селах.

До речі, Антимонопольним комітетом України в листі на звернення АПАУ відмічено, що  реалізація положень законопроекту навпаки буде мати антиконкурентний ефект на ринках роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

– Міністерство охорони здоров’я у свою чергу обіцяє підтримку вищевказаної ініціативи після доопрацювання. Заступник міністра охорони здоров’я Роман Ілик вважає, що норми законопроекту стимулюватимуть надання аптеками максимальної кількості фармацевтичних послуг, що зробить лікарські засоби більш доступними для населення. Це дійсно так?

– Фармацевтична послуга – це фахова діяльність працівника аптеки з фармацевтичною освітою щодо забезпечення пацієнта лікарськими засобами. Відповідним чином,  кількість та якість фармацевтичних послуг надана працівником аптеки, жодним чином не впливає на ціноутворення ліків та їх доступність.  При такій реформі аптечної діяльності взагалі багато лікарських засобів можуть стати недоступними та зникнути з полиць аптек.

Ціни на лікарські засоби в нашій країні формують в першу чергу саме виробники. Адже тільки вони диктують свою відпускну ціну, яка жодним чином не регулюється державою. В той же час, аптечна націнка  регулюється державою на велику кількість лікарських засобів і становить від 10 до 25%. Середня роздрібна націнка на ліки в Україні становить – 19% і постійно знижується.

Стосовно впливу на формування ціни, то якраз МОЗ це постійно констатує й стверджує в своїх коментарях, що при запровадженні референтного ціноутворення по програмі  Доступні ліки”, виробники суттєво знизили ціни,  а на деякі позиції  до 70%.

Міністерство охорони здоров’я, якраз, і відповідає на питання, як зробити більш доступними ціни на ліки. І для цього не потрібно проводити ніякі псевдореформи. Достатньо ввести референтне ціноутворення (аналогічне програмі “Доступні ліки”) на весь Національний перелік основних лікарських засобів в Україні, що дасть змогу суттєво знизити ціни на 30% всіх зареєстрованих у нас лікарських засобів. Наша асоціація, до речі, пропонує зробити це в найкоротший час.

– Сьогодні критики говорять про те, що у випадку ухвалення законопроекту, аптек стане менше, а ціни будуть вищим. Ви поділяєте цю думку?

– Впевнений, що прийняття даного законопроекту в такій редакції вплине на формування ціни на лікарські засоби для споживача.

Депутати, як я вже й говорив, заклали у документ досить вагомі ризики: подорожчання та відсутність доступу до певних видів лікарських засобів.

Тобто, під виглядом реформи ми загубимо низку господарюючих суб’єктів (аптеки), які платять податки, працюють “в білу”, створюють робочі місця і які лише опосередковано впливають на ціну лікарського засобу, того, який ми з вами купуємо.

Наразі, згідно з інформацією аналітичної компанії SMD, розподіл ціни  одиниці лікарського засобу (на прикладі українського виробника) складається наступним чином: ціна (доля) виробника – 74 %, ціна (доля дистриб’ютора)  – 8% і ціна (доля) аптеки -18 %.

Треба розуміти, що ціни на ліки у нас мають здатність підвищуватися внаслідок переробки логістики, збільшення документообігу, ускладнення системи взаєморозрахунків (дистриб’ютори, банки), практично зникнення кредитних банківських ресурсів для фрагментованого  роздрібу торгівлі. Але  всі ці питання не вирішити зменшенням кількість аптек  або вимогами до рівня освіти та кількісного складу їх власників.

– На сайті Кабінету міністрів є петиція з вимогою не допусти закриття аптек і підвищення цін на ліки. Автори петиції вважають, що за умови ухвалення законопроекту, буде зруйновано принципи доступності ліків для українців.

– Так, дійсно, така петиція є. Тривогу громадян, які її створили і ставлять під нею свої підписи, цілком зрозуміла. Вони озвучують речі, які ми зараз з вами обговорюємо. Підписів мало. Але це все тому, що населення недостатньо проінформоване про те, що можуть українці отримати в реаліях внаслідок “солодких” передвиборчих обіцянок народних обранців.

Адже дешеві ліки їм сьогодні обіцяють не тільки ті, хто підписав законопроект, а й багато інших депутатів. Це вже відслідковується протягом багатьох років. Тільки в повітрі “запахне” виборами, так і починають братися за аптеки. Але тішить, що народ потихеньку починає прокидатися, вникати в ситуацію. Ось такі, хай ще й поодинокі петиції, свідчення цьому.

 Які ще проблеми зараз є на фармацевтичному ринку?

– Проблеми сьогодні є в усіх галузях, не тільки на фармацевтичному ринку. Але, що найбільше турбує зокрема нас – реклама на лікарські засоби.

За інформацією аналітичних компаній, витрати виробників ліків в Україні на рекламу у 2017 році склали більше 607 млн дол. США. У 2018 році інвестиції в рекламу лікарських засобів на телебаченні, в порівнянні з 2017 роком, зросли ще на 38,4%.

Тобто, можна зробити висновок, що виробники за рахунок реклами лікарських засобів збільшили їх вартість приблизно до 25% (при тому, що у 2017 році в Україні було реалізовано лікарських засобів на суму більше 2,6 млрд. дол. США). Ці цифри не можуть не насторожувати.

До того ж, за даними фахівців МОЗ, найвиразнішим показником впливу реклами ліків на українців є значний ріст самолікування.

Найбільша проблема реклами ліків – свідоме маніпулювання інформацією про препарат та його властивості, іноді без доведеної клінічної ефективності.  Результати такого лікування часто бувають плачевні.

– Як будуть змінюватись ціни на ліки в українських аптеках?

– Ціни будуть змінюватися, це точно.

Одна з причин, це те, що українська фармацевтика дуже імпортозалежна.  Щоразу коли гривня починає падати по відношенню до долара, ціни зростають на все, ліки не виключення. Щось дорожчає, щось дешевшає. Ці зміни постійні  в рамках інфляції і курсу валют. Але багато, знову ж таки, залежатиме й від виробника та дистриб’ютора і, в останню чергу, аптек. Адже майже весь аптечний сегмент ринку врегульовано націнками.

Якщо оперувати даними аналітичної системи дослідження ринку “PharmXplorer” / “Фармстандарт” компанії “Proxima Research”, то  бачимо, що традиційно в розрізі товарів українського та зарубіжного виробництва в натуральному вираженні превалює продукція вітчизняних виробників, в той же час в грошовому вираженні переважає зарубіжна.

Середньозважена вартість 1 упаковки товарів “аптечного кошика” за підсумками 9 міс 2018 р. склала 49,0 грн і підвищилася на 17,9% в порівнянні з аналогічним періодом 2017 року. Для лікарських засобів цей показник знаходиться на рівні 63,0 грн., дієтичних добавок – 62,5 грн, медичних виробів – 13,0 грн. Найбільш дорогою категорією є косметика, середньозважена вартість 1 упаковки якої склала 66,3 грн..

– Що, за вашими прогнозами, чекає фармацевтичний ринок у найближчий рік?

– АПАУ не проти нововведень і логічних змін, які на часі. Але не треба  створювати і вибудовувати псевдореформи аптечної діяльності, які  незрозумілі ні для суспільства, ні для фахівців.

Якщо ніхто не буде таким чином втручатися  в діяльність фармацевтичного ринку, то ринок буде розвиватися, працювати в конкурентному середовищі,  забезпечувати людей лікарськими засобами та надавати відповідні фармацевтичні послуги.

У разі прийняття законопроекту його ініціатори мають нести відповідальність за наслідки, які можуть відбутися у зв’язку з подальшим втіленням документа в життя. Адже вже сьогодні відомо, що постраждають від цього українці.

Джерело: РБК